1.Літню спеку змінила вже свіжість осіння,
День коротшим щоразу стає...
Відчувається в грудях сердечне тремтіння,
Бо навчання пора настає .
2.Знову дзвоник до школи, за парти покличе,
Відкриваючи нові знання.
Комусь вперше, комусь по-набридлому звично,
Дні шкільні - вихідні замінять.
3.А батьків молитви вас до шкоди провадять,
Сам Господь захистить від спокус.
Віра в серці й надія ніколи не зрадять,
І любов’ю огорне Ісус.
4.Довіряйте Христу, наші діточки милі,
І моліться щоденно Йому,
Не залишить Він вас, у спокусах дасть сили,
Відповість на всі ваші : «Чому?»
5.Слово Боже щоденно з бажанням читайте,
В Ньому мудрість, поради для вас,
Бути прикладом ближнім у школі старайтесь,
Кожну мить, кожен день, кожен час.
6.Пам’ятайте завжди, що ви є християни,
Де б знаходитись вам не прийшлось...
Не чиніть один одному болі та рани,
Вас завжди бачить з неба Христос!
7.Розкажіть своїм ближнім про ласку Господню,
В школі - свідками будьте Христа .
Прославляти Його, як в зібранні сьогодні,
Хай не втомляться ваші уста.
8.Хай світильники ваші ніколи не гаснуть,
Будьте світлом завжди для людей,
Хай добро розростається в серденьку рясно,
Й зло в нім місця нехай не знайде.
9.Пам’ятайте, що все пожинати прийдеться,
Чи то добре, чи зле воно є,
Легковажно життя не провадьте, а серце
В руки Божі віддайте своє.
10.Як минулі роки, й цей пройде рік навчальний,
Залишаючи спогади лиш...
Щоби добрі бажання здійснились реально,-
Допомогу у Бозі черпайте скоріш.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проповеди : Кто стоит..., берегись… - Сергей Сгибнев Написать эту проповедь – размышления - крик души автора побудил девятилетний опыт хождения во Христе. Опыт соприкосновения с различными религиозными структурами, именующими себя Церквами. С баптистами, харизматами, православными…. Опыт общения с пасторами различных национальностей – с русскими и американцами. С теми, кто, казалось бы, должен являть Христа, кому стоило бы подражать, руководствуясь наставлениями Апостола Павла: «Посему умоляю вас: подражайте мне, как я Христу» (1Кор.4:16).
Как я благодарен Святому Духу за Его милостивое руководство, за Его охрану и бережное ко мне отношение! Не будь Его могущественной поддержки, я в лучшем случае получил бы нервный срыв, а в худшем – оказался бы в психиатрической клинике.
У меня нет цели возбудить какое-то противостояние, наоборот, очень хотелось, чтобы мой «вопль» послужил поддержкой тем, кто, подобно мне, остался за дверьми общин, в которых еще вчера их называли братьями (или сестрами). А число таких людей возрастает. Со многими я встречался лично, со многими знаком благодаря Интернету и электронной почте. Мы живы и остаемся верными Христу, не смотря ни на что!
Мир дому вашему! И да хранит вас Господь!
