Беззаконие - почти родовая травма христианства вообще. Дело в том, что Церковь начиналась исключительно как еврейское начинание и все первые христиане были поборниками закона. То есть, приняв Христа, как Своего Машиаха, Спасителя, евреи продолжали вести еврейский образ жизни, а значит, ходить в синагогу и исполнять Закон. Проблема с Законом возникла, когда апостолы начали проповедовать язычникам, и вот тогда возник этот спор - нужно ли призванным из язычников соблюдать Закон? Для решения этого спора был собран Собор апостолов в Иерусалиме, который постановил не обременять призванных язычников бременем всего закона. Им были даны только четыре предписания из Закона (не блудить, не есть удавленины и крови и т.д.). То есть, речь совсем не шла об отмене Закона, но лишь об облегчении для призванных из язычников. Но когда последних стало большинство в церкви, начался "крестовый поход" против присутствия всего еврейского в церкви. Была принята печально известная доктрина замещения, утверждавшая, что Бог отверг евреев и вместо них поставил церковь. В результате верующие лишились Закона, как определителя, что есть грех, а что есть правда. И пустились во все тяжкие. Можно проследить по истории церкви, как утверждалось в ней беззаконие и в церковь проникало язычество. К примеру, в церковь проник национализм, стали даже появляться национальные церкви, которые вносили в свое служение язычество. Последний пример, превозношение национализма на Украине (под его знаменами прошел Майдан на Украине). То есть верующие перестали различать грех.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
